Людоньки, моя лінь перевалила за межу)ахах
Поки писала цей пост, зберігала його 3 рази:(
Ну а про що він буде? Тааак.. про наше кохане і доволі веселе ПДО:)
Отже, з чого ж почати? Ну, розпочну з того, що наше ПДО розпочалося 23 червня, коли ми успішно про*али 22 дня літа.
На вокзалі успішно зустрів нас стаф - аламні попередніх років, але ще стільки всього було до того.
Приїхала я в Тернопіль в 5 годині, а перед цим домовилася зустрітися з Совушкою. Я ж сказала мамі, що приїду пізніше до тьоті ОЛі, а тут ще й дощ! Ну і що, що мене не було 2 години?:))Зате ми Кіріну футболку забрали)
В результаті вже в 7:20 тьотя Оля підняла на вуха всю родину з словами, що дитина пропала)
Ми простояли на зупинці чекаючи 13ту маршрутку годину, а вона де була? не знаю! З того щастя ми пішли на Руську. Так, я з величезною сумкою і рюкзаком, наповненим їжею. По дорозі ми зустріли якусь гопоту 13річну.
Дєрзкая Софія всім своїм видом і факом послала їх пити молоко! Де був її мозок, вже за 2 хвилини за нами по підворіттях лазило 12-15 хлопців! Я розумію, що 15 річні пацані ніякої небезпеки не становлять!
НЕА! Вони становлять! Вони дурні! я тож дурна, але ще й перепуджена)
Ми бігли! кіломерів 10 за годину) і на повороті зустріли 13 маршрутку, але я була на неї зла! Сіла в тролейбус, як справжня свиня залишила Софу, і поїхала круги намотува по Тернополю.
Уявляєте, я сама знайшла їхній будинок, поспілкувалась з Олегом, дядьком Іванок і тьотею Олею:) Сімейка Адамсів) Мене випровадили на поїзд і одаааа.. він приїхав. Нас проводжала ще Софочка, яка мусіла пралізапи попід огорожу університет для того, щоб встигнути:)
Вийшло купа львівських..і тут я лоханулась.
Ілона: О...привіт) Ти хто?
Я: А я з вами буду)
Ілона: Надь, ти шо?
Я: ахахахха
****
А тепер ближче до теми: ПДО!!
Вже на вокзалі нас зустріли, нагодували)ахах
Нас "розфасували" в кімнати по 3 особи, і в блоки по 6.. нуууу.. там не дуже няшно..
Але, знаєте, ми там багато час не проводили.
В нас був ТАКИЙ плотнєнький графік, що ледве був час передихнути.. всякі там сесії.. всякі штуки.. мммм.. інколи хотілося спати.
Найгірше, напевно, було те, що в нас не було теплої води! НЕ БУЛО! Бррр..
Найголовніша частина - Піца-паті!
Ми чекали її з нетерпінням.. після всіх тих тестів і уроків))
Ви ж вже напевно в курсі, що ми домовилися взяти білі футолки і писати по них побажання:) Ну то ось, дивіться, що з того вийшло..
Поки писала цей пост, зберігала його 3 рази:(
Ну а про що він буде? Тааак.. про наше кохане і доволі веселе ПДО:)
Отже, з чого ж почати? Ну, розпочну з того, що наше ПДО розпочалося 23 червня, коли ми успішно про*али 22 дня літа.
На вокзалі успішно зустрів нас стаф - аламні попередніх років, але ще стільки всього було до того.
Приїхала я в Тернопіль в 5 годині, а перед цим домовилася зустрітися з Совушкою. Я ж сказала мамі, що приїду пізніше до тьоті ОЛі, а тут ще й дощ! Ну і що, що мене не було 2 години?:))Зате ми Кіріну футболку забрали)
В результаті вже в 7:20 тьотя Оля підняла на вуха всю родину з словами, що дитина пропала)
Ми простояли на зупинці чекаючи 13ту маршрутку годину, а вона де була? не знаю! З того щастя ми пішли на Руську. Так, я з величезною сумкою і рюкзаком, наповненим їжею. По дорозі ми зустріли якусь гопоту 13річну.
Дєрзкая Софія всім своїм видом і факом послала їх пити молоко! Де був її мозок, вже за 2 хвилини за нами по підворіттях лазило 12-15 хлопців! Я розумію, що 15 річні пацані ніякої небезпеки не становлять!
НЕА! Вони становлять! Вони дурні! я тож дурна, але ще й перепуджена)
Ми бігли! кіломерів 10 за годину) і на повороті зустріли 13 маршрутку, але я була на неї зла! Сіла в тролейбус, як справжня свиня залишила Софу, і поїхала круги намотува по Тернополю.
Уявляєте, я сама знайшла їхній будинок, поспілкувалась з Олегом, дядьком Іванок і тьотею Олею:) Сімейка Адамсів) Мене випровадили на поїзд і одаааа.. він приїхав. Нас проводжала ще Софочка, яка мусіла пралізапи попід огорожу університет для того, щоб встигнути:)
Вийшло купа львівських..і тут я лоханулась.
Ілона: О...привіт) Ти хто?
Я: А я з вами буду)
Ілона: Надь, ти шо?
Я: ахахахха
****А тепер ближче до теми: ПДО!!
Вже на вокзалі нас зустріли, нагодували)ахах
Нас "розфасували" в кімнати по 3 особи, і в блоки по 6.. нуууу.. там не дуже няшно..
Але, знаєте, ми там багато час не проводили.
В нас був ТАКИЙ плотнєнький графік, що ледве був час передихнути.. всякі там сесії.. всякі штуки.. мммм.. інколи хотілося спати.
Найгірше, напевно, було те, що в нас не було теплої води! НЕ БУЛО! Бррр..
Найголовніша частина - Піца-паті!
Ми чекали її з нетерпінням.. після всіх тих тестів і уроків))
Ви ж вже напевно в курсі, що ми домовилися взяти білі футолки і писати по них побажання:) Ну то ось, дивіться, що з того вийшло..
І тут все закінчилось.. так скоро.. але ми ж знову побачимось:)
