На календарі 9 серпня, на годиннику 9:28, а я знову думаю, знову пишу:(Ви тільки уявіть: ТИЖДЕНЬ! Один задрипаний тиждень залишився! І все.. ми відлетимо кудись туди, де нас фактично ніхто не чекає....
А мене все мучить тільки одна думка: а якщо я повернусь, а все буде вже кардинально не так - були друзі і нема, ставлення батьків, тих всіх емоцій не повернеш!
Я пропущу стільки величних дат мого життя.. І 17те день народження - там, Новий рік - там, Різдво - там, та ще й не тоді, коли повинно би бути, Пасха, Спаса.. та все я пропущу.
Це буде таке собі випробовування для нас всіх. А хто після цього залишиться? а хто його знає..
Головне, щоб все було добре, а решта - буде...
Комментариев нет:
Отправить комментарий